Шеін Марія Олександрівна
Щосереди реалізація проекту "Психологічна підтримка" в онлайн (відеозустрічі через Google meet формат Посилання на відеодзвінок: https://meet.google.com/vmq-bpce-pxs ) та офлайн (зустрічі в кабінеті психолога) форматі з 14.00 до 18.00
Якщо Ви маєте бажання звернутись до спеціаліста, але не маєте можливості, до Вашої уваги створена відповідна Google форма https://forms.gle/YGyHS6TLAVupB39VA
Освіта: У 2009 році закінчила Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академія Степана Дем`янчука", де здобула вищу освіту за спеціальністю: «Практична психологія». В закладі дошкільної освіти працює на посаді практичного психолога з 2024 року.
Проблема над якою працює психологічна служба: «
Особливості соціально-психологічної допомоги дітям дошкільного віку з нейровідмінностями, сенсорна інтеграція дітей з особливими освітніми потребами, Формування психологічно безпечного та емоційно підтримувального освітнього середовища з акцентом на розвиток навичок саморегуляції, профілактику емоційного вигорання та пошук внутрішніх і зовнішніх ресурсів для гармонійного психоемоційного розвитку всіх учасників освітнього процесу.
Розвиток медіаграмотності та критичного мислення учасників освітнього процесу шляхом інтеграції інноваційних освітніх платформ і підвищення психологічної готовності до використання їх варіативних можливостей в освітній діяльності.».Мета психологічної служби: соціально-психологічний супровід процесу соціалізації дітей, забезпечення оптимальних психолого-педагогічних умов для захисту психічного здоров’я, вільного саморозвитку та соціальної інтеграції особистості всіх учасників освітнього процесу.
Педагогічне кредо: «Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що поруч." Януш Корчак.
Життєве кредо:
А я люблю простих людей…Таких, які говорять щиро.
Огнєва Інелла
Таких, які говорять щиро.
Які сміються до дітей,
Не мріють про розкішну віллу.
Які недоліки свої
Знаходять сили визнавати.
У них всередині бої
Ведуться з темінню завзято.
Які уміють пробачати.
Таких, що бачать власний гріх
І вміють вчасно промовчати.
Саме живуть, а не існують.
Їм не потрібен зайвий крам,
Вони кохання не купують.
Підставлять у скрутну годину.
І не згадають вам про це,
Як час якийсь потому сплине.
Говорять правду просто в очі.
Не зловживають за столом
І помсти кривдникам не хочуть.
За спиною не стануть плести.
Вони не слухають чутки,
Хай хто б хотів про щось донести.
Таких, які книжки читають
І виглядають перший сніг
І визнають, чого не знають.
І не чекають на суботу.
У них в очах вогонь горить,
А в серці віра та турбота.
У чомусь геть неідеальних.
Але справжнісіньких-живих!
Не слід сприймати це буквально.
Своє за маску не ховають…
Люблю людей – кричу про це!
Кому? Навіщо? Я не знаю…
Що серцем рветься із грудей
І пройде час і змінить світ
До невпізнанності усюди,
Але не зникне вічний слід,
Який залишать світлі люди…